Рівень захисту балістичної пластини в першу чергу визначається типами загроз, яким вона може протистояти за певних умов випробування та результатами випробувань; це не просто функція товщини чи ваги пластини. Стандарти захисту залежать від країни та регіону; типові приклади включають стандарти NIJ США та різні регіональні системи тестування. Оскільки методи тестування, умови та позначення рівня можуть відрізнятися залежно від стандарту, під час порівняння балістичних пластин важливо перевірити, якому стандарту відповідає продукт.
Рівні захисту оцінюються на основі таких факторів, як тестові боєприпаси, швидкість снаряда та інші встановлені умови. Різні рівні стосуються конкретних типів загроз і накладають відповідні вимоги щодо властивостей матеріалів і структурної цілісності. Важливо зазначити, що стандарти NIJ зазнають переглядів, які можуть змінити конкретні вимоги до тестування; тому, переглядаючи специфікації продукту, слід звертати увагу на конкретну версію використовуваного стандарту, а не покладатися виключно на позначення рівня.
На рівень захисту балістичної пластини також впливає її конструктивний дизайн і склад матеріалу. Такі матеріали, як кераміка, високо{1}}поліетилен (HPPE), арамід і різні композити, використовуються з різними рівнями захисту. Навіть з однаковим матеріалом кінцева продуктивність може суттєво відрізнятися залежно від конструкції конструкції та процесу виробництва. Отже, фактичний рівень захисту не можна визначити виключно на основі типу матеріалу, товщини чи ваги.
Рівень захисту балістичної пластини загалом відображає її ефективність за конкретних умов випробувань і не передбачає здатності протистояти всім мислимим типам загрози. Для продуктів, призначених для реальних додатків безпеки, пріоритет слід віддавати тим, які пройшли офіційне тестування та чітко вказують відповідні стандарти та умови тестування.
